Меню

Стан посівів пшениці озимої 10.01.2019р. Методи визначення життєздатності рослин

Упродовж третьої декади грудня та початку січня зимуючі культури знаходилися в стані зимового спокою.

Мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур у найхолодніші ночі знижувалася до 0-2° морозу, що значно вище критичної температури вимерзання озимини.

За розрахунками агрометеорологів критична температура вимерзання на кінець третьої декади грудня становила: для озимої пшениці середньої морозостійкості у фазі кущіння мінус 14-16°,  для озимої пшениці у фазі сходів і 3-го листка – мінус 13-14°, озимого ріпаку мінус 9-12°.

Обстеженнями науковців ДДСДС НААН встановлено, що місцями на поверхні ґрунту та в сніговому покриві на висоті 4-6 см від поверхні, спостерігається висяча льодяна кірка товщиною 0,4-0,6 см, яка утворилася в третій декаді грудня. Вона знаходиться в рихлому стані і небезпеки для перезимівлі рослин озимих зернових культур на даний час поки що не становить.

На даний час в північних, східних та центральних районах Донецької області де місцями висота снігового покриву перевищує 20 см існує загроза випрівання рослин.

Випрівання озимої пшениці в Степу трапляється досить рідко і відбувається внаслідок тривалого перебування рослин при температурі наближеної до 0ºС під товстим сніговим покривом за неглибокого промерзання ґрунту. Випрівання зазнають рослини ранніх строків сівби, які до утворення снігового покриву формують потужну вегетативну масу, що повністю покриває ґрунт.

За оптимальних і більш пізніх строків сівби випрівання, як правило, не проявляється.

За станом озимих культур, їх життєздатністю необхідно спостерігати протягом зими, щоб завчасно виявити площі зріджених або загиблих посівів. Проте, остаточне рішення про необхідність підсіву або пересіву слід приймати тільки після відновлення весняної вегетації, після ретельного визначення життєздатності рослин, інтенсивності відростання кореневої системи.

Існує декілька методів визначення життєздатності рослин озимини.

Метод монолітів. Відбір монолітів проводять протягом зимового періоду: 25 січня, 23 лютого та 10 березня, а також після значного зниження температури.

Слід пам’ятати, що не рекомендується відбирати моноліти біля лісосмуг, польових доріг, та інших нетипових для посіву місцевостей. Не відбирають моноліти при температурі повітря нижче -12-14 ºС.

В полі відбирають ділянку посіву (типову для поля), очищують від снігу і вирубують моноліт 30х30 см та глибиною 15-20 см. Слід пам’ятати, що відібрати необхідно 2-рядки посіву, без пошкодження, без розриву грунту, щоб одержати достовірні дані в подальшому. Моноліт помістити в коробок для транспортування та подальшої роботи з ним.

Це найбільш достовірний метод визначення життєздатності рослин в зимовий період, але він тривалий і для його проведення необхідно 2-3 тижні.

Метод прискорений (Донський), суть якого полягає у визначенні життєздатності рослин по інтенсивності відростання вузла кущіння.

В польових умовах на проблемних посівах відбирають 30-55 рослин (для достовірності можна і більше).

Рослини необхідно відмити від грунту і відрізати вегетативну масу від вузла кущіння на відстані 1,0- 1,5 см, кореневу систему відрізати повністю. Для відрощування, вузли кущіння розміщують у посудину, на дно якої кладуть змочену фільтровальну бумагу, вату або марлю. Для збереження вологи, посудину закривають кришкою і ставлять у тепле (20-25ºС) і темне приміщення на 12-24 години.

Живі, сильні рослини дають приріст з вузла кущіння до 10 мм, ослаблені – 3-5 мм.

 Метод барвників. У цьому випадку користуються хімічними речовинами, які при взаємодії з клітинним соком дають кольорову реакцію. Найчастіше використовують тетразол (тріфенілтетразолхлорід) і фуксин кислий. При використанні методу барвників рослини відбирають, розморожують і готують до аналізу за загальною схемою. На рівні розміщення конуса росту роблять поздовжній зріз. Підготовлені рослини кладуть на одну годину в 0,5% -вий розчин тетразолу і ставлять в термостат (водяна баня) з температурою 40 °С, або витримують чотири години за кімнатної температури, закривши темним матеріалом. Після цього підраховують кількість живих і загиблих рослин. У живих тканинах безбарвний тетразол під дією ферментів утворює формазін, який забарвлює тканини в яскраво-червоний колір – від рожевого до помаранчевого відтінків. Тканини загиблих рослин не фарбуються.

Визначення життєздатності рослин в зимовий період проводять до настання весняного періоду, щоб завчасно виявити можливий відсоток ослаблених, зріджених площ озимих культур, для завчасного планування весняних агрозаходів.


Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція
Національної академії аграрних наук України

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on pocket
Share on skype
Share on telegram
Share on whatsapp
Share on email
Share on print
Scroll Up

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: